К.В. Мезенцев, Н.І. Провотар, М.В. Пальчук. ПУБЛІЧНІ ПРОСТОРИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПАРТИСИПАТИВНОГО МІСЬКОГО ПЛАНУВАННЯ – ПРИКЛАД КИЄВА

https://doi.org/10.15407/ugz2020.02.030
Ukr. geogr. z. 2020, N2:30-37
Мова публікації: 
Українська
Автори: 

К.В. Мезенцев - Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
Н.І. Провотар - Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
М.В. Пальчук - ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “ДІПРОМІСТО” імені Ю.М.Білоконя.

Резюме: 

Мета цієї статті – аналіз розподілу та ступеня репрезентації різних типів публічних просторів у різних планувальних зонах та зонах містобудівної цінності, а також виявлення особливостей впровадження засад партисипативного міського планування* у Києві. Публічні простори певною мірою є відображенням успішності розвитку міста. Їх розподіл в межах міста, створення нових, оновлення зумовлюють рівень просторової справедливості. Значну кількість досліджень присвячено вивченню публічних просторів міст США, Великої Британії, Німеччини, Австралії, Китаю, натомість недостатньо їх щодо пострадянських міст, зокрема міст України. У статті автори намагаються дати відповідь на питання, наскільки рівномірним та справедливим є розподіл публічних просторів у Києві. Підтверджується гіпотеза нерівномірності їх просторового розподілу. Шляхи подолання несправедливості у розподілі, доступності та якості публічних просторів пов’язані із залученням мешканців до міського планування. Тому другим ключовим питанням статті є оцінка впливу впровадження засад партисипативного міського планування на забезпеченість та якість публічних просторів Києва, зокрема аналіз місця та специфіки проектів публічних просторів у бюджеті участі міста залежно від їх розміщення за напрямом центр-периферія.

Ключові слова: 
публічний простір, зелений публічний простір, торговельно-розважальний центр, міське планування, просторова справедливість, партисипація, Київ
Сторінки: 
30-37
Література: 

1. Whyte H.W. (2000). How to Turn a Place Around. A Handbook for Creating Successful Public Spaces. Projects for Public Space Inc. 121 p.
 
2. Kabisch N., Haase D. (2014). Green justice or just green? Provision of urban green spaces in Berlin, Germany. Landscape and Urban Planning, 122, 129-139.
https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2013.11.016
 
3. Xu C., Haase D., Pribadi D.O., Pauleit S. (2018). Spatial variation of green space equity and its relation with urban dynamics: A case study in the region of Munich. Ecological Indicators, 93, 512-523.
https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2018.05.024
 
4. Schindler M., Le Texier M., Caruso G. (2018). Spatial sorting, attitudes and the use of green space in Brussels. Urban Forestry & Urban Greening, 31, 169-184.
https://doi.org/10.1016/j.ufug.2018.02.009
 
5. Nasution A.D., Zahrah W. (2014). Community Perception on Public Open Space and Quality of Life in Medan, Indonesia. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 153, 584-594.
https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.10.091
 
6. Low S. (2013). Public space and diversity: Distributive, procedural and interactional justice for parks. In G. Young, & D. Stevenson (eds.). The Ashgate research companion to planning and culture. Surrey: Ashgate Publishing, 295-310.
 
7. Schlosberg D. (2007). Defining Environmental Justice: Theories, Movements, and Nature. Oxford: Oxford University Press. 238 p.
https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199286294.001.0001
 
8. Wolch J.R., Byrne J., Newell J.P. (2014). Urban green space, public health, and environmental justice: The challenge of making cities 'just green enough'. Landscape and Urban Planning, 125, 234-244.
https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2014.01.017
 
9. Young I.M. (1990). Justice and the politics of difference. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 286 p.
 
10. Dai D. (2011). Racial/ethnic and socioeconomic disparities in urban green space accessibility: Where to intervene? Landscape and Urban Planning, 102(4), 234-244.
https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2011.05.002
 
11. Ye C., Hu L., Li M. (2018). Urban green space accessibility changes in a high-density city: A case study of Macau from 2010 to 2015. Journal of Transport Geography, 66, 106-115.
https://doi.org/10.1016/j.jtrangeo.2017.11.009
 
12. Wüstemann H., Kalisch D., Kolbe J. (2017). Access to urban green space and environmental inequalities in Germany. Landscape and Urban Planning, 164, 124-131.
https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2017.04.002
 
13. Estabrooks P.A., Lee R.E., Gyurcsik N.C. (2003). Resources for Physical Activity Participation: Does Availability and Accessibility Differ by Neighborhood Socioeconomic Status? Physical Activity Resources, 25(2), 100-104.
https://doi.org/10.1207/S15324796ABM2502_05
 
14. Byrne J., Wolch J., Zhang J. (2009). Planning for environmental justice in an urban national park? Journal of Environmental Planning and Management, 52(3), 365-392.
https://doi.org/10.1080/09640560802703256
 
15. Li H., Liu Y. (2016). Neighborhood socioeconomic disadvantage and urban public green spaces availability: a localized modeling approach to inform land use policy. Land Use Policy, 57, 470-478.
https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2016.06.015
 
16. Boone C.G., Buckley G.L., Grove J.M., Sister C. (2009). Parks and people: an environmental justice inquiry in Baltimore, Maryland. Annals of the Association of American Geographers, 99, 767-787.
https://doi.org/10.1080/00045600903102949
 
17. Tang B.-s. (2017). Is the distribution of public open space in Hong Kong equitable, why not? Landscape and Urban Planning, 161, 80-89.
https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2017.01.004
 
18. Schüle S.A., Gabriel K.M.A., Bolte G. (2017). Relationship between neighbourhood socioeconomic position and neighbourhood public green space availability: An environmental inequality analysis in a large German city applying generalized linear models. International Journal of Hygiene and Environmental Health, 220, 711-718.
https://doi.org/10.1016/j.ijheh.2017.02.006
 
19. Fan P., Xu L., Yue W., Chen J. (2017). Accessibility of public urban green space in an urban periphery: The case of Shanghai. Landscape and Urban Planning, 165, 177-192.
https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2016.11.007
 
20. Provotar N.I., Mezentsev K.V., Palchuk M.V. (2019). Social geography of the public spaces: social environment vs peripherality. Journal of the Belorussian State University. Geography and Geology, 2, 15-24. [In Russian]. [Провотар Н.И., Мезенцев К.В., Пальчук М.В. Социальная география публичных пространств: социальная среда vs периферийность // Журнал Белорусского государственного университета. География. Геология. 2019. Вып. 2. С. 15-24.]
https://doi.org/10.33581/2521-6740-2019-2-15-24
 
21. Shen Y., Sun F., Che Y. (2017). Public green spaces and human wellbeing: Mapping the spatial inequity and mismatching status of public green space in the Central City of Shanghai. Urban Forestry & Urban Greening, 27, 59-68.
https://doi.org/10.1016/j.ufug.2017.06.018
 
22. Michels A., De Graaf L. (2010). Examining Citizen Participation: Local Participatory Policy Making and Democracy. Local Government Studies, 36(4), 477-491.
https://doi.org/10.1080/03003930.2010.494101
 
23. Bernaciak A., Rzeńca A., Sobol A. (2018). "New" public urban space: citizens' initiatives in participatory budgeting in Katowice, Łódź and Poznań. Miscellanea Geographica - Regional Studies on Development, 22(4), 197-202.
https://doi.org/10.2478/mgrsd-2018-0028
 
24. State Building Code B.2.2-12:2019. (2019). Territory planning and development. Kyiv, 177 p. [In Ukrainian]. [ДБН Б.2.2-12:2019. Планування і забудова територій. Київ, 2019. 177 с.]
 
25. Mezentsev K., Neugebauer C.S., Mezentseva N. (2017). Civil Society. In: I. Brade, C.S. Neugebauer (eds.). Urban Eurasia. Cities in Transformation. Berlin: DOM publishers. 275-282.
 
26. Arnstein S.R. (1969). A Ladder of Citizen Participation. Journal of the American Planning Association, 35(4), 216-224.
https://doi.org/10.1080/01944366908977225
 
27. Mezentsev K., Mezentseva N. (2011). Kyiv's public spaces: availability for population and contemporary transformation. Journal of Human Geography, 11(2), 39-47. [In Ukrainian]. [Мезенцев К.В., Мезенцева Н.І. Публічні простори Києва: забезпеченість населення та сучасні трансформації // Часопис соціально-економічної географії. 2011. Вип. 11(2). С. 39-47.]
 
28. Mezentsev K.V., Mezentseva N.I., Bura T.L. (2011). Transformation of public spaces in large Ukrainian cities - the case of malls. Economic and Social Geography, 63, 174-186. [In Ukrainian]. [Мезенцева Н.І., Мезенцев К.В., Бура Т.Л. Трансформація публічних просторів у великих містах України на прик-ладі торговельно-розважальних центрів // Економічна та соціальна географія. 2011. Вип. 63. С. 174-186.]
 
29. Mezentseva N., Palchuk M. (2018). Open public spaces of Kyiv in the context of socio-spatial approach. Economic and Social Geography, 80, 18-27. [In Ukrainian]. [Мезенцева Н., Пальчук М. Відкриті публічні простори Києва у контексті соціально-просторового підходу // Економічна та соціальна географія. 2018. Вип. 80. С. 18-27.]
https://doi.org/10.17721/2413-7154/2018.80.18-27
 
30. Birskyte L. (2013). Involving citizens in public decision making: the case of participatory budgeting in Lithuania. Financial Theory and Practice, 37(4), 383-402.
https://doi.org/10.3326/fintp.37.4.3