Ж.М. Матвіїшина, О.В. Мацібора. РИТМІКА ЗАПЛАВНОГО ҐРУНТОУТВОРЕННЯ В ПІЗНЬОМУ ГОЛОЦЕНІ ЯК ІНДИКАТОР ЗМІН ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ

https://doi.org/10.15407/ugz2015.02.024
Ukr. geogr. z. 2015, N2:24-32
Український географічний журнал 2015 (2)
Мова публікації: 
Українська
Повний текст: 
PDF icon UGJ_2015_2_24-32.pdf
Автори: 

Ж.М. Матвіїшина - Інститут географії Національної академії наук України, Київ;
О.В. Мацібора - Інститут географії Національної академії наук України, Київ.

Резюме: 

Значення ритміки заплавного ґрунтоутворення як індикатора змін фізико-географічних умов протягом пізнього голоцену розглянуто на прикладі Східноєвропейської рівнини. На основі вивчення етапів формування заплавних ґрунтів та узагальнення палеогеографічної інформації встановлено закономірності зміни кліматичних параметрів, зокрема гумідності й температурного режиму в окремі хроноінтервали голоцену. Здійснено кореляцію короткочасової ритміки голоценового педогенезу в пізньому голоцені з результатами власних досліджень заплавних ґрунтів у лісостеповій зоні України, в межах басейну Південного Бугу. Виявлено та охарактеризовано етапи ґрунтоутворення у суббореальному та субатлантичному періодах голоцену віком 1640±60, 1850±60 та 3890±60 років тому з позиції вмісту гумусу, карбонатних сполук та важких металів. Обґрунтовано зв’язок досліджених стадій педогенезу та гідротермічних параметрів клімату.

Ключові слова: 
голоцен, ґрунт, клімат, фізико-географічні умови, важкі метали, гумус, карбонати
Сторінки: 
24-32
Література: 
  1. Александровский А.Л., Александровская Е.А. Эволюция почв и географическая среда . – М.: Наука, 2005. – 223 с.
  2. Безусько Л.Г. История растительности западных областей Украины в четвертичном периоде . – К.: Наукова думка, 1982. – 136 с.
  3. Веклич М.Ф. Проблемы палеоклиматологии . – К.: Наук. думка, 1987. – 192 с.
  4. Герасименко Н.П. Еволюція природних умов Донеччини у голоцені // Укр. геогр. журн. – 1993. – №4. – С. 31-35.
  5. Дмитрук Ю.М., Матвіїшина Ж.М., Слюсарчук І.І. Ґрунти Траянових валів: еволюційний та еколого-генетичний аналіз. – Чернівці: Рута, 2008. – 228 с.
  6. Дорошкевич С.П. Четвертинні відклади Середнього Побужжя // Фізична географія та геоморфологія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2009. – Вип. 56. – С. 256-266.
  7. Еловичева Я.К. Своеобразие и динамика голоценовых экосистем на территории Беларуси // Динамика современных экосистем в голоцене. – М.: Т-во научных изданий КМК, 2006. – С. 72-76.
  8. Кармазиненко С.П. Мікроморфологічні дослідження викопних і сучасних ґрунтів України . – К.: Наукова думка, 2010. – 120 с.
  9. Куница Н.А. Природа Украины в плейстоцене (по данным малакофаунистического анализа) . – Черновцы: Рута, 2007. – 240 с.
  10. Кушнір А.С. Природні обстановки проживання людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу в пізньому плейстоцені – голоцені (за палеопедологічними даними) // Укр. геогр. журн. – 2014. – №4. – С. 30-37.
  11. Лисецкий Ф.Н. Агрогенная трансформация почв сухостепной зоны под влиянием античного и современного этапов землепользования // Почвоведение. – 2008. – №8. – С. 1-16.
  12. Мацибора А.В. Тенденции изменения геохимических показателей почв позднего голоцена в бассейне реки Южный Буг // География и природные ресурсы. – 2013. – №2. – С. 83-88.
  13. Мельничук І.В. Палеоландшафти України в антропогені. – К.: ВГЛ «Обрії», 2004. – 208 с.
  14. Песочина Л.С., Гольева А.А., Зайцев С.В. Изменчивость почв и природных условий Северо-Восточного Приазовья в среднесарматское время // Почвоведение. – 2000. – №6. – С. 683-691.
  15. Просторово-часова кореляція палеогеографічних умов четвертинного періоду на території України / Ж.М. Матвіїшина, Н.П. Герасименко, В.І. Передерій та ін. – К.: Наук. думка, 2010. – 191 с.
  16. Рысков Я.Г., Демкин В.А. . Развитие почв и природной среды степей Южного Урала в голоцене.– Пущино: ОНТИ ПНЦ РАН, 1997. – 167 с.
  17. Серебрянная Т.А. Динамика границ Центральной лесостепи в голоцене // Вековая динамика биогеоценозов. – М.: Наука, 1992. – С. 54-71.
  18. Смирнова О.В. Реконструкция истории формирования и развития лесного пояса Восточной Европы в голоцене // Динамика современных экосистем в голоцене. – М.: Т-во научных изданий КМК, 2006. – С. 217-223.
  19. Спиридонова Е.А. Эволюция растительного покрова бассейна Дона в верхнем плейстоцен-голоцене. – М.: Наука, 1991. – 221 с.
  20. Сычева С.А., Чичагова О.А. Радиоуглеродная хроностратиграфия голоценовых отложений Среднерусской возвышенности // Бюл. Комис. по изучению четвертич. периода РАН. – 1999. – № 63. – С. 104-113.
  21. Чендев Ю.Г. Эволюция лесостепных почв Среднерусской возвышенности в голоцене .– М.: ГЕОС, 2008. – 212 с.
  22. Borzenkova I., Zorita E., Borisova O., Kalniņa L. and other. Climate Change During the Holocene (Past 12,000 Years) / Second Assessment of Climate Change for the Baltic Sea Basin. – 2015. – P. 25-49. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-319-16006-1_2
  23. Marinova E., Kirleis W., Bittmann F. Human landscapes and climate change during the Holocene // Vegetation History and Archaeobotany. – 2012. – Volume 21. – Issue 4-5. - P. 245-248. http://dx.doi.org/10.1007/s00334-012-0361-3