В.М. Шестопалов, М.В. Набока, О.О. Ліхошерстов, О.П. Чабан. ПОТЕНЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ГЕОХІМІЧНИХ ЛАНДШАФТІВ ДЛЯ ПЕРЕХОДУ РАДІОЦЕЗІЮ З ҐРУНТУ ПО ХАРЧОВИХ ЛАНЦЮГАХ ДО ЛЮДИНИ ТА БЕЗПЕКА НАСЕЛЕННЯ

DOI: 
https://doi.org/10.15407/ugz2015.02.059
Ukr. geogr. z. 2015, N2:59-64
Мова публікації: 
Українська
Повний текст: 
Автори: 

В.М. Шестопалов - Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України, Київ;
М.В. Набока - Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України, Київ;
О.О. Ліхошерстов - Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України, Київ;
О.П. Чабан - Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України, Київ.

Резюме: 

Вивченню міграції радіоцецію (Cs) з ґрунту до рослинності присвячено багато досліджень ще з часів його випадань після ядерних випробувань, а особливо після Чорнобильської аварії 1986 р. Але до цього часу це питання залишається актуальним, тому що, незважаючи на велику кількість окремих даних та накопичення значного обсягу польових та експериментальних даних про трансфер-фактори ґрунту, висловлювалися різні пояснення цього феномену аномальності. Важливо, що результати для одних і тих самих типів ґрунтів істотно коливались у різних дослідників. Наприклад, коефіцієнт переходу (КП) торфово-болотних ґрунтів, визначений як найвищий серед поліських ґрунтів, коливався від 30,0 до 189,0 Бк\кг\ кБк\м2. Виходячи з того, що при однакових рівнях забруднення ґрунту Cs, забруднення молока у Рівненському Поліссі було у декілька разів вищим, ніж у Київському чи Житомирському, а доза опромінення – навпаки, важливо дослідити, як це має впливати на безпеку життєдіяльності місцевого населення. Мета наших досліджень полягала у виявленні аномальних районів у Рівненській області, їх впливу на формування дози внутрішнього опромінення та показник захворюваності (поширеність хвороб травної системи) місцевого дитячого населення, а також порівняння з аналогічними показниками Житомирської області. Було виявлено, що в умовах невеликих рівнів забруднення ґрунтів Cs, провідним природним трансфер-фактором стає кількість та розподіл зон підвищеної його міграції по території Рівненського Полісся. До таких аномальних зон відносяться торфово-болотні, торфувато-болотні та болотні ґрунти на кисло-глейових класах геохімічних ландшафтів (ГХЛ) та лучно-болотні ґрунти на кислих класах ГХЛ при підвищеній вологості ґрунту на окраїнах торфових боліт. На території Рівненського Полісся площа, яку займають торфово-болотні, болотні, лучно-болотні ґрунти і торфовища, у 5 разів більша ніж на території Житомирського Полісся. Динаміка накопиченої внутрішньої дози опромінення у дітей, що живуть на території з кисло-глейовими ГХЛ та торфово-болотними ґрунтами, має вигляд невпинного монотонного зростання до кінця періоду спостережень 2011р., коли 14-річними стали діти, які народилися через 10 років після Чорнобильської аварії, на відміну від динаміки накопиченої внутрішньої дози опромінення у дітей, що живуть на території з кислими ГХЛ та піщано-підзолистими ґрунтами. Тренди поширеності захворювань травної системи (ТС) у динаміці практично паралельні дозовим. Продовження зростання дози опромінення до цього часу свідчить про наявність депо Cs, яке концентрується на окраїнах боліт. Довший час накопичення максимальної хронічної дози внутрішнього опромінення впливає на динаміку поширеності хвороб ТС, тобто можна прогнозувати, що пік поширеності захворювань ТС, який вже реалізувався на територіях з дерново-підзолистими ґрунтами, ще попереду для мешканців торфово-болотних місцевостей. Отже, були виявлені залежності: час – ефект, доза – ефект та доза – ГХЛ. Отримані дані важливі для виявлення медико-геоекологічної обстановки та розроблення превентивних і лікувально-профілактичних заходів, необхідних для успішного вирішення поточних і планування перспективних завдань економіки сільського господарювання та втілення в життя різних соціальних проектів, в основі яких має бути насамперед безпека дитячого сільського населення. Необхідно продовжити спостереження за динамікою поширеності хвороб ТС у дитячого населення, що проживає на територіях з торфово-болотними ґрунтами, тому що вона продовжує зростати до цього часу у дітей, які народилися через 10 років після Чорнобильської аварії і проживають в умовах хронічного опромінення в малих дозах.

Ключові слова: 
ландшафтно-геохімічні фактори, забруднення грунту радіоцезієм, внутрішня доза хронічного опромінення, захворюваність дитячого населення
Сторінки: 
59-64
Література: 
  1. Кравец А.П. Радиологические последствия радионуклидного загрязнения почв и растений. – К.: Логос, 2006. –180 с.
  2. Лихтарев И.А. и др. Десять лет после аварии на Чернобыльской АЭС. Национальный доклад Украины. – Минчернобыль. – К., 1996. – 250 с.
  3. Марей А.Н., Бархударов Р.М., Новикова Н.Я. Глобальные выпадения 137Cs и человек. – М.: Атомиздат, 1974. –168с.
  4. Перельман А.И., Касимов Н.С. Геохимия ландшафта. – М.: Астерея, 2000. – 767с.
  5. Пристер Б.С. Последствия аварии на Чернобыльской АЭС для сельского хозяйства Украины. – Исследования ЦПЭР. – №20. – К., 1999. – 101 с.
  6. Проблеми безпеки атомної енергетики. Уроки Чорнобиля / Б.С. Прістер, О.О. Ключников, В.М. Шестопалов, В.П. Кухар. Заред. акад. Б. С. Пристера. – Чернобыль, НАНУ, 2013. – 200 с.
  7. Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників). / В. Шестопалов, М. Набока, О. Ліхошерстов, О. Чабан, Е. Свендсен // - Вісн. НАН України. – 2011. – № 4. – С. 12–23.