О.В. Мацібора. ВЕБ-ОРІЄНТОВАНІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ОБРОБКИ ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНИХ ДАНИХ

https://doi.org/10.15407/ugz2019.01.051
Ukr. geogr. z. 2019, N1:51-58
Мова публікації: 
Українська
Автори: 

О.В. Мацібора - Інститут географії Національної академії наук України, Київ.

Резюме: 

Палеогеографічна інформація первинного емпіричного рівня має просторово-часовий характер, представлена великими масивами даних, з різним ступенем наповненості й форматом представлення. З метою комплексного вивчення, проведення реконструкцій природних умов минулого, виконання просторово-часових кореляцій, поєднання даних різних колективів учених необхідно впровадити ефективний інструмент зберігання палеогеографічних даних в структурованому вигляді і машинозчитуваному форматі. Для вирішення цього завдання пропонується використання веб-ГІС застосунку (https://webgis.com.ua/paleo.html), створеного за допомогою відкритих технологій та засобів веб-розробки (JavaScript, HTML5, CSS3). В ході його розроблення було залучено нативні можливості JavaScript, розширені за рахунок фронт-енд фреймфорку Materialize, бібліотек Lodash, jQuery та Leaflet. У цьому веб-ГІС застосунку використовуються винятково відкриті дані, наявні в публічному доступі (опубліковані в наукових періодичних та монографічних виданнях). Модель бази даних веб-застосунку складається з абстрактних сутностей: “розріз” та “горизонт”, які можуть мати необмежений набір динамічно змінюваних атрибутивних значень. Кожен розріз характеризується унікальним цифровим ідентифікатором, приналежністю до об’єктів фізико-географічного районування, адміністративно-територіального устрою, загальним описом та палеогеографічним висновком. Опис горизонту включає характеристику морфології, мікроморфології, геохімічного складу, наявності археологічних артефактів тощо. Веб-застосунок має сучасний адаптивний дизайн, придатний для використання з мобільних пристроїв та платформ без втрати функціональності. Пропонований підхід забезпечує можливість аналізувати значні обсяги палеогеографічної інформації, коректно зіставляючи розрізнені дані, здійснювати комплексний аналіз природних умов минулого, застосовуючи в комплексі знання, отримані різними палеогеографічними методами. Вперше розроблено модель уніфікованої бази даних, яка може слугувати основою палеогеографічних досліджень будь-якого іншого спрямування. Використання відкритих технологій розширює сферу застосування програмного рішення і забезпечує можливість імплементації до інших інформаційних систем.

Ключові слова: 
веб-орієнтовані геоінформаційні системи, палеогеографія
Сторінки: 
51-58
Література: 

1. Paleoclimatology Datasets. (n.d.). Retrieved December 16, 2018, URL: https://www.ncdc.noaa.gov/data-access/paleoclimatology-data/datasets

2. Lentner, I. (1997). The international paleoclimate database PKDB. In Climate and Environmental Database Systems (pp. 87-93). Springer US. https://doi.org/10.1007/978-1-4615-4094-6_8

3. ESRF paleontological microtomographic database. Retrieved December 16, 2018, URL: http://paleo.esrf.eu/index.php?/categories

4. Data from the European Pollen Database. Retrieved November 20, 2018,  URL: http://www.europeanpollendatabase.net/data

5. National Centers for Environmental Information, & Ncei. (n.d.). Paleo Data Search. Retrieved December 15, 2018, URL: https://www.ncdc.noaa.gov/paleo-search

6. Marcos-Sáiz, F. J., & Díez Fernández-Lomana, J. C. (2017). The Holocene archaeological research around Sierra de Atapuerca (Burgos, Spain) and its projection in a GIS geospatial database. Quaternary International, 433, 45–67. https://doi.org/10.1016/j.quaint.2015.10.002

7. Wehmiller, J. F., & Pellerito, V. (2015). An evolving database for Quaternary aminostratigraphy. GeoResJ, 6, 115–123. https://doi.org/10.1016/j.grj.2015.02.009

8. Lancaster, N., Wolfe, S., Thomas, D., Bristow, C., Bubenzer, O., Burrough, S., … Zárate, M. (2016). The INQUA Dunes Atlas chronologic database. Quaternary International, 410, 3–10. https://doi.org/10.1016/j.quaint.2015.10.044

9. Leverington, D. W., Teller, J. T., & Mann, J. D. (2002). A GIS method for reconstruction of late Quaternary landscapes from isobase data and modern topography. Computers & Geosciences, 28(5), 631–639. https://doi.org/10.1016/S0098-3004(01)00097-8

10. Oikonomidis, D., Albanakis, K., Pavlides, S., & Fytikas, M. (2016). Reconstruction of the paleo-coastline of Santorini island (Greece), after the 1613 BC volcanic eruption: A GIS-based quantitative methodology. Journal of Earth System Science, 125(1), 1–11. https://doi.org/10.1007/s12040-015-0643-0

11. Yang, Z., & Teller, J.T. (2005). Modeling the history of Lake of the Woods since 11,000 cal yr B.P. using GIS. Journal of Paleolimnology, 33(4), 483–497. https://doi.org/10.1007/s10933-005-0813-1

12. Valverde-Palacios, I., Valverde-Espinosa, I., Irigaray, C., & Chacón, J. (2013). Geotechnical map of Holocene alluvial soil deposits in the metropolitan area of Granada (Spain): a GIS approach. Bulletin of Engineering Geology and the Environment, 73(1), 177–192. https://doi.org/10.1007/s10064-013-0540-1

13. What is free software? (n.d.). Retrieved December 21, 2018, URL: https://www.gnu.org/philosophy/free-sw.html

14. GNU General Public License. (n.d.). Retrieved December 21, 2018, URL: https://www.gnu.org/licenses/gpl.html

15. Licensing considerations. (n.d.). Retrieved December 20, 2018, URL: https://creativecommons.org/share-your-work/licensing-considerations

16. Neteler, M., & Mitasova, H. (2002). Open Source Software and GIS. In The Kluwer International Series in Engineering and Computer Science (pp. 1–5). Springer US. https://doi.org/10.1007/978-1-4757-3578-9_1

17. Golhani, K., Rao, A. S., & Dagar, J. C. (2015). Utilization of Open-Source Web GIS to Strengthen Climate Change Informatics for Agriculture. In Climate Change Modelling, Planning and Policy for Agriculture (pp. 87–91). Springer India. https://doi.org/10.1007/978-81-322-2157-9_10

18. Steiniger, S., & Hunter, A. J. S. (2011). Free and Open Source GIS Software for Building a Spatial Data Infrastructure. In Lecture Notes in Geoinformation and Cartography (pp. 247–261). Springer Berlin Heidelberg.

19. Fink, G., & Flatow, I. (2014). Introducing Single Page Applications. In Pro Single Page Application Development (pp. 3–13). Apress. https://doi.org/10.1007/978-1-4302-6674-7_1

20. Matviishyna Zh.M., Matsibora O.V. (2015). The rhythm of floodplain soil creation in Late Holocene as indicator of physical geographic conditions changes. Ukrainian geographical journal, 2, 24–32. [In Ukrainian]. [Матвіїшина Ж.М., Мацібора О.В. Ритміка заплавного ґрунтоутворення в пізньому голоцені як індикатор змін фізико-географічних умов // Укр. геогр. журн. 2015. № 2. С. 24-32. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2015.02.024] https://doi.org/10.15407/ugz2015.02.024

21. Lisetskii, F. N., Matsibora, A. V., Pichura, V. I. (2016). Reconstruction of Paleoclimatic Conditions of the Second Half of the Holocene on the Results of the Study of Buried and Floodplain Soils in the South of the East European Plain. International Journal of Environmental Problems, 4(2), 131-148.

22. Matviishyna Zh. M., Karmazynenko S. P., Doroshkevych S. P., Matsibora O. V., Kushnir A. S., Perederii V. I. (2017). Paleogeographical preconditions and factors of the changes of human's iving environment on territory of Ukraine in Pleistocene and Holocene. Ukrainian geographical journal, 1, 19–29. [In Ukrainian]. [Матвіїшина Ж.М., Кармазиненко С.П., Дорошкевич С.П., Мацібора О.В. Кушнір А.С., Передерій В.І. Палеогеографічні передумови та чинники змін умов проживання людини на території України у плейстоцені та голоцені // Укр. геогр. журн. 2017. № 1. С.19-29. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.019] https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.019