Л. Руденко, В. Чабанюк, В. Подвойська, М. Вишня. ІНТЕРАКТИВНІ КАРТИ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ БАЗ ДАНИХ ТА ЇХ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

DOI: 
https://doi.org/10.15407/ugz2019.04.057
Ukr. geogr. z. 2019, N4:57-70
Мова публікації: 
Українська
Повний текст: 
Автори: 

Л. Руденко - Інститут географії НАН України;
В. Чабанюк - Інститут географії НАН України;
В. Подвойська - Інститут географії НАН України;
М. Вишня - Інститут географії НАН України.

Резюме: 

У цій статті використовується поняття розширеної картографічної інтерактивності, яке вперше розглянуто в [1]. Там запропоновано розширити інтерактивність, що розуміється у предметних і класичних картографіях як доповнення до представлення з допомогою карт просторових сутностей і явищ реального світу. Розширення базується на розумінні того, що сучасну реальність набагато ефективніше моделювати не окремою картою, а системою організованих у епістемологічну ієрархію просторових інформаційних систем (ПрІС). Картографічна інтерактивність у цьому моделюванні є не простими доповненнями до представлень, а дуже важливими елементами складових ПрІС. Складові ж ПрІС відносяться до тієї чи іншої страти знань в ієрархії ПрІС. Як наслідок, картографічна інтерактивність є важливим елементом системної моделі карти (СМК), яка є серцевиною створюваної системи ієрархічних ПрІС. У теоретичній частині цієї роботи спочатку коротко розглядається поняття моделі карти (МК). Після невеликого вступу у проблематику МК фіксується її сучасний стан. Відповідно констатується, що на практиці на даний момент існують концептуальні і фізичні МК. Така ситуація є проблемною, оскільки у діяльності по створенню ПрІС практично відсутні теоретичні і логічні МК. Через відсутність теоретичних МК не є оптимальними практично використовувані концептуальні і фізичні МК. А через відсутність логічних МК концептуальні і фізичні МК слабо узгоджені між собою. Тому під час створення нових сучасних ПрІС розробники змушені фактично кожний раз розпочинати розробку з нуля – зі створення всіх потрібних МК. Щоб вирішити проблеми відсутності теоретичних МК виконано перше наближення до більш економного і правильного рішення – наведено СМК, що базується на Концептуальному каркасі Реляційної картографії і тому є конструктом, який має заповнити розрив між теорією і практикою використання МК. У практичній частині роботи показано, як перше наближення СМК використовується при побудові інтерактивних карт потенційно небезпечних об’єктів України. Побудовані карти пояснюють, як використовувати розширене поняття картографічної інтерактивності і, завдяки відповідності першому наближенню СМК, дозволяють визначити відношення між картами і ПрІС нижніх ієрархічних страт. Отримані результати дозволяють окреслити проблеми формування баз даних та їх візуалізації, що витікають із розширеного поняття картографічної інтерактивності.

Ключові слова: 
картографічна інтерактивність, модель карти, реляційна картографія, формування і візуалізація баз даних, інтерактивні карти потенційно небезпечних об'єктів України
Сторінки: 
57-70
Література: 

1. Chabaniuk V., Rudenko L. (2019). Modern software solutions in the processes of creating and using atlas interactive maps. Journal of Belarusian State University. Geography. Geology, 2, 26 p. (in print). [In Russian]. [Чабанюк В.С., Руденко Л.Г. Современные программные решения в процессах создания и использования атласных интерактивных карт // Журнал Белорусского государственного университета. География. Геология, 2019. # 2. 26 с. (в печати)]
 
2. Roth R.E. (2011). Interacting with Maps: The science and practice of cartographic interaction. The Pennsylvania State University. Doctor of Philosophy (Geography) Dissertation. 215 (225) p.
 
3. Roth R.E. (2012). Cartographic Interaction Primitives: Framework and Synthesis. The Cartographic Journal, Vol. 49, Iss. 4, 376-395.
https://doi.org/10.1179/1743277412Y.0000000019
 
4. Roth R.E. (2013). Interactive Maps: What We Know And What We Need To Know. Journal of Spatial Information Science, 6, 59-115.
https://doi.org/10.5311/JOSIS.2013.6.105
 
5. Roth R.E. (2015). Interactivity and Cartography: A Contemporary Perspective on User Interface and User Experience Design from Geospatial Professionals. Cartographica, Vol. 5, Iss. 2, 94-115.
https://doi.org/10.3138/cart.50.2.2427
 
6. Roth R.E., Çöltekin A., Delazari L., Filho H.F., Griffin A., Hall A., Korpi J., Lokka I., Mendonça A., Ooms K.n, van Elzakker Corné P.J.M. (2017). User studies in cartography: opportunities for empirical research on interactive maps and visualizations. International Journal of Cartography, Vol. 3, Iss. sup1: Research Special Issue, 61-89.
https://doi.org/10.1080/23729333.2017.1288534
 
7. Donohue R.G., Sack C.M., Roth R.E. (2013). Time Series Proportional Symbol Maps with Leaflet and jQuery. Cartographic Perspectives, 76, 43-66.
https://doi.org/10.14714/CP76.1248
 
8. Donohue R.G. (2014). Web Cartography with Web Standards: Teaching, Learning, and Using Open Source Web Mapping Technologies. University of Wisconsin-Madison, Doctor of Philosophy (Geography) Dissertation. 167 (173) p.
 
9. Sack C.M., Donohue R.G., Roth R.E. (2014). Interactive and Multivariate Choropleth Maps with D3. Cartographic Perspectives, 78, 57-76.
https://doi.org/10.14714/CP78.1278
 
10. Chabaniuk V., Rudenko L. (2019). Relational geospatial technologies: background theory, practical example and needs in education. In: Geospatial Technologies in Geography Education. (pp. 63-83). Ed. de Miguel G.R., Donert K., Koutsopoulos K. 219 p.
https://doi.org/10.1007/978-3-030-17783-6_4
 
11. Aslanikashvili A.F. (1974). Metacartography. Main problems. Tbilisi. 126 p. [In Russian]. [Асланикашвили А.Ф. Метакартография. Основные проблемы. Тбилиси, 1974. 126 с.]
 
12. Chabaniuk V. (2018). Relational Cartography: Theory and practice. Kyiv. 525 p. [In Ukrainian]. [Чабанюк В.С. Реляційна картографія: Теорія та практика. Київ, 2018. 525 с.]
 
13. Ramirez R.J. (1993). Development of a Cartographic Language, Ch. 8, pp. 92-112. LNCS0716. Spatial Information Theory: A Theoretical Basis for GIS.-European Conference, COSIT1993. Frank A.U., Campari I. (Eds.). 477 (486) p.
https://doi.org/10.1007/3-540-57207-4_8
 
14. Favre J.-M. (2006). Megamodelling and Etymology. A Story of Words: from MED to MDE via MODEL in Five Millenniums.- Dagstuhl Seminar Proceedings 05161, paper 427, 22 p.
 
15. Rudenko L.G., Bochkovska A.I., Kozachenko T.I., Parchomenko G.O., Razov V.P., Lyashenko D.O., Chabaniuk V.S. (2007). National atlas of Ukraine. Scientific backgrounds of creation and their realization. Kyiv, 408 p. [In Ukrainian]. [Руденко Л.Г., Бочковська А.І., Козаченко Т.І., Пархоменко Г.О., Разов В.П., Ляшенко Д.О., Чабанюк В.С. Національний атлас України. Наукові основи створення та їх реалізація. Київ, 2007. 408 с.]
 
16. Peterson G.N.(2012). Cartographer's Toolkit: Colors, Typography, Patterns.PetersonGIS. 169 p.
 
17. Gamma Erich, Helm Richard, Johnson Ralph, Vlissides John M.(1995). Design Patterns: Elements of Reusable Object-Oriented Software. Addison-Wesley, 395 (417) p. [Гамма Э., Хелм Р., Джонсон Р., Влиссидес Дж. Приемы объектно-ориентированного проектирования. Паттерны проектирования. СПб.: Питер, 2-е изд. 368 с.]
 
18. Coetzee S., Rautenbach V. (2017). A Design Pattern Approach to Cartography with Big Geospatial Data. The Cartographic Journal, Vol. 54, 4, 301-312.
https://doi.org/10.1080/00087041.2017.1400199
 
19. Cauvin C, Escobar F., Serradj A. (2010).Thematic Cartography. Vol. 1: Thematic Cartography and Transformations. ISTE-Wiley, 463 (486) p.
https://doi.org/10.1002/9781118558010
 
20. Sample J.T., Ioup E. (2010). Tile-Based Geospatial Information Systems: Principles and Practices. Springer, 237 (241) p.
https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7631-4