Нгуен Ту Нхун, Фам Хоанг Хай, Нгуен Мань Ха, Нгуен Хань Ван, Хоанг Бак. ІНДИКАТОРИ СТАЛОГО ТУРИЗМУ ДЛЯ ОСТРОВІВ КО ТО ТА ВАН ДОН

https://doi.org/10.15407/ugz2020.01.051
Ukr. geogr. z. 2020, N1:51-58
Мова публікації: 
Англійська
Автори: 

Нгуен Ту Нхун - Інститут географії, Академія науки і технологій В’єтнаму, Ханой, В’єтнам;
Фам Хоанг Хай - Інститут географії, Академія науки і технологій В’єтнаму, Ханой, В’єтнам;
Нгуен Мань Ха - Інститут географії, Академія науки і технологій В’єтнаму, Ханой, В’єтнам;
Нгуен Хань Ван - Асоціація географії В’єтнаму, Ханой, В’єтнам;
Хоанг Бак - Інститут географії, Академія науки і технологій В’єтнаму, Ханой, В’єтнам.

Резюме: 

У статті опрацьовані індикатори сталого розвитку туризму для островів Ко То (близько 400 островів) та Ван Дон (близько 600 островів). Ці острови мають сприятливе географічне положення, оскільки розташовані в межах опосередкованого економічного впливу центру розвитку туризму в затоці Тонкін. У районі є унікальні туристичні ресурси. Це є передумовою для формування та організації різноманітних напрямків туризму та перетворення островів на головний туристично-рекреаційний центр північного туристичного регіону В’єтнаму. Визначено чинники, що обмежують можливості розвитку туризму в регіоні (збільшення обсягу відходів, скидання неочищених стічних вод у природне середовище, проблеми менеджменту тощо). Для того, щоб перетворити регіон на велику визначну дестинацію та досягти найближчим часом цілей сталого розвитку туризму необхідно забезпечити належну якість турпродукту в регіоні. Вирішенню цієї проблеми та наданню допомогти керівникам і особам, які приймають рішення, сприятиме пропонована система індикаторів сталого розвитку. Одним із інструментів для розроблення такої системи показників є метод Дельфі. За його допомогою експертами було обрано 24 показники, у тому числі 14 таких, що стосуються природних ресурсів, 4 –економічних аспектів, 3 – екологічних, 3 – культурних та соціальних аспектів сталого розвитку туризму.

Ключові слова: 
показник, сталий туризм, метод Дельфі, острови Ко То, острови Ван Дон, В’єтнам
Сторінки: 
51-58
Література: 

1. Hai, P.H. (ed.). (2005) Integrated assessment of potential natural and economic - social setting science-based solutions and economic development - a sustainable society for some island districts. The National Project, December 29
 
2. Hai L.T., Hai P.H., Khoa N.T., Hens L. (2009). Indicators set for SD indicators: A case study in the province of Quang Tri, Vietnam. International Journal of Human Ecology, 27(3), 17-227.
https://doi.org/10.1080/09709274.2009.11906213
 
3. Lang T.T (2007). Development indicators to assess quality and manage water quality in Dong Nai river system. URL: http://www.imh.ac.vn/b_tintuc.../34%20Tonthatlang-WQI262.pdf.
 
4. Linstone, H. A. and Turoff, M. (eds., 1975). The Delphi Method - Techniques and Applications. Reading. Addison-Wesley.
 
5. Louise Twining - Ward. (2002). Indicator handbook, aguide to the development and use of Samoa's sustainable tourism indicators. South Pacific Regional Environment.
 
6. Cochran S.W. (1983). The Delphi method: Formulation and refining group judgements. Journal of Human Sciences, 2(2),111-117.
 
7. Uhl N.P. (1983). Using the Delphi technology in institutional planning. New directions for Institutional Research, 37, 81-94.
https://doi.org/10.1002/ir.37019833709
 
8. Parente F. J., Anderson J. K., Myers P., O'Brien T. (1994). An examination of factors contributing to Delphi accuracy. Journal of Forecasting, 3(1), 173-183.
https://doi.org/10.1002/for.3980030205
 
9. Chu H.C, Hwang, G.J. (2007). A Delphi-based approach to developing experts system with the cooperation of multiple experts. Experts system with application. DOI:10.1016/j.eswa.2007.05.034.
https://doi.org/10.1016/j.eswa.2007.05.034
 
10. IUCN, WWF, UNEP (1991). Caring for the Earth: a Strategy for Sustainable Living. Gland: Suica.
 
11. Luong P.T. (2002). Sustainable tourism development in the relationship with the community. The Conference on Sustainable tourism development in Vietnam. Hanoi, Vietnam.
 
12. Hai L.T., Hai P.H., Giang D.T.H., Hens L. (2009). Land, water uses and carrying capacity on Ly Son island, Quang Ngai province, Vietnam. Advances in Natural Science. ISSN 1895-221X).
 
13. Luong P.T. (2000). Natural resources and environment of Vietnam's tourism. Publishing of Education, Hanoi, Vietnam.