English
УкраїнськаО.М. Адаменко, М.І. Мосюк. ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ ЗМІНИ ПЛЕЙСТОЦЕН-ГОЛОЦЕНОВИХ ЛАНДШАФТІВ ПРИКАРПАТТЯ (ЗА ДАНИМИ РОЗРІЗІВ ГЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ «СТАРУНЯ»)
Мета цієї публікації – викласти результати досліджень змін давніх ландшафтів передгір’я Карпат, у т.ч. із застосуванням палеогеографічних методів вивчення геологічної пам’ятки природи «Старуня» у Богородчанському районі Івано-Франківської області. Унікальність цієї пам’ятки визначається проявами тут грязевого вулканізму та місцезнаходженням законсервованих у болотних осадах у суміші з нафтою та озокеритом туш мамонта, волохатих носорогів та інших тварин пізнього пліоцену. Ці знахідки віком 25 – 27 тис. років у різні роки досліджували польські, згодом українські, а також спільні польсько-українські експедиції, зокрема за даними польсько-української експедиції 2006-2009 рр. на підставі буріння 44 колонових свердловин отримано спорово-пилкові комплекси, зібрано макрорештки рослин та черепашки мушлів того часу. Застосування палеонтологічних методів дослідження забезпечило можливість отримати результати, які є новими: у алювіальних та озерно-болотних відкладах долини р. Лукавець Великий у період Weichkseliah Middle Pleniglacial (середина пізнього плейстоцену-валдайське зледеніння Східноєвропейської рівнини – вюрсьмське зледеніння Альп) у ландшафтах Прикарпаття панували степові та тундрові рослинні угруповання з осоковими, карликовою березою та інші. Малакофауна також підтверджує наявність відкритих ландшафтів зі степово-тундровими угрупованням в умовах сухого континентального клімату. Наприкінці плейстоцену та на початку голоцену потепліло та збільшилась вологість, що призвело до широкого розповсюдження низинних торфових боліт та мілких водних басейнів, які періодично пересихали. Наукова новизна дослідження: отримано нові дані з уточненням датування відкладів, стратиграфічного положення нових палеонтологічних знахідок, а також вивчено вміст спорово-пилкових спектрів; детальніше охарактеризовано палеообстановки пізнього плейстоцену та голоцену. Показано, що і у передгірських та гірських умовах Карпат підтверджується ритмічна періодичність змін ландшафтів, як це установлено на рівнинній території України. Дослідження пам’ятки продовжується.
1. Bauger I. A., Hoyer H., Kulczyski W., Zomnicki I., MiezejewskiW., Niezabitowski W., Raciborski M., Szafer W., Schille T. (1914). Wykopaliska staruńskie Słoń mamut (Elephas primigenius Blum.) i nosorozec włochaty (Rhinoceros antiquitatis Blum. s. Tichorhinus Fisch.) wraz z współczesną florą i fauną. Ser. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie, 15. 386 p.
https://doi.org/10.5962/bhl.title.57890
2. Szafer W. (1930). The Diluvial Flora in Starunia. In: Nowak, J., Panow, E., Tokarski, J., Szafer, W. Stach, J. The second woolly rhinoceros (Coelodonta antiquitatis Blum.) from Starunia. Poland Bulletin International de l'Academia Poloniaise dea Sciences et des Zettres de Cracovie, Ser. B. Cracovie. 12-21.
3. Adamenko O. M., Karpash O. M., Zorin D. O., Kotarba M. I., Mosiuk I. W., Kowbaniuk I. I. (2017). Starunia: Ice Age Park . Ivano - Frankiwsk, 214 p.[In Ukrainian]. [Старуня: Парк Льодовикового періоду /О М. Адаменко, О.М. Карпаш, Д.О. Зорін, М. Котарба, І. В. Мосюк, І.І.Ковбанюк. Івано-Франківськ, 2017. 214 с.]
4. Adamenko O. M. (2019). Upper Pleistocene stratigraphy of the Starunya site as a "bridge" between the stratigraphical frameworks of Western Europe and the plain area of Ukraine. Journal of Geology. Geography and Geoecology, 28 (2), 213 - 220.
https://doi.org/10.15421/111922
5. Belous N. Kh., Kliarowskii W.M. (1987). Miracle Starunia. In: Geological monuments of Ukraine. Kyiv, 48-49.[In Russian]. [Белоус Н.Х., Кляровский В.М.(1987). Чудо-Старуня // В кн: Геологические памятники Украины. Киев, 1987. С. 48- 49]
6. Nature Reserve Fund of Ukraine: territories and objects of national importance (2009). Kyiv. P. 136. [In Ukrainian]. [Природно-заповідний фонд України: території та об'єкти загальнодержавного значення. Київ. 2009. С. 136.]
7. Kotarba M. I. (ed.) (2005). Polish and Ukrainian geological studies (2004-2005) at Starunia - the area of discoveries of woolly rhinoceroses. Warszawa- Kraków, 218 p.
8. Kotarba M.I. (2009). Interdisciplinaty studies an Starunia paleontological site and vicinity (Carpatian region, Ukraine) in the years 2006 - 2009: previous discoveries an research, purposes, results an perspectives. Journal of the Geological Society of Poland. vol. 79, 3, 219 - 241.
9. Veklych Yu. M. (2009). State geological map of Ukraine. Scale 1: 200000. Sheet M-35-XXV. Explanatory note. Kyiv, 41-56. [In Ukrainian]. [Веклич Ю. М. Державна геологічна карта України. Масштаб 1:200000. Аркуш М-35-ХХV. Пояснювальна записка. Київ, 2009., 41-56.]
10. Matviishyna Zh.M., Karmazynenko S.P., Doroshkevych S.P., Matsibora O.V., A.S. Kushnir, Perederii V.I. (2017). Paleogeographical preconditions and factors of the changes of human's living environment on territory of Ukraine in Pleistocene and Holocene. Ukrainian geographical journal, 1, 19-29. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.019 [In Ukrainian]. [Матвіїшина Ж. М. Палеогеграфічні передумови та чинники змін умов проживання людини на території України у плейстоцені та голоцені / Ж. М. Матвіїшина, С. П. Кармазиненко, С. П. Дорошкевич та ін. // Укр. геогр.журн. 2017. №1. С. 19-29. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.019]
https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.019
11. Stachowicz - Rybka R., Galka M., Alexandrowicz W. P., Alexandrowicz S. W. (2009). Plant macrofossils and Malacoconoses of Quaternary mineral - organic sediments at Starunia paleontological site and vicinity (Carpatian region, Ukraine). Annales Societatis Geolorum Poloniae, 79, 297-313.
12. Sokolovski T., Stachowich - Rybka R. (2009). Chronostratigraphy and changes of environment of the Late Pleistocene and Holocene at Starunia palaeontological site and vicinity (Carpatian region, Ukraine). Annales Sociatatis Geologorum Poloniae, 79, 315 - 331.