О. А. Сіренко. ЗМІНИ КЛІМАТУ ТА ДЕНДРОФЛОРИ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ У ПІЗНЬОМУ МІОЦЕНІ-РАННЬОМУ ПЛЕЙСТОЦЕНІ (ЗА ПАЛІНОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ)

DOI: 
https://doi.org/10.15407/ugz2022.03.021
Ukr. geogr. z. 2022, No. 3: 21–28
Мова публікації: 
Ukrainian
Повний текст: 
Автори: 

Сіренко О. А. 

Інститут геологічних наук НАН України, Київ

Резюме: 

Результати палінологічних досліджень слугують основою для проведення палеофлористичних та палеокліматичних реконструкцій. Рослини чутливо реагують на зміни основних кліматичних параметрів — тепла та вологи: у зв’язку з чим флора є надійним індикатором змін палеокліматичних умов. Метою цього дослідження є палеофлористичні та палеокліматичні реконструкції пізнього міоцену — раннього плейстоцену північно-східної частини України за палінологічними даними. Для регіонів Дніпровсько-Донецької западини та центральної частини Донецької складчастої споруди детальні реконструкції змін палеоклімату пізнього міоцену — пліоцену за палінологічними даними представлено вперше. Значно доповнено відомості про кліматичні зміни гелазького часу раннього плейстоцену цих регіонів. Палеокліматичні реконструкції проводили на основі аналізу таксономічного складу спорово-пилкових комплексів та підкомплексів, які характеризують верхньоміоценові-нижньоплейстоценові відклади, аналізу екологічної приуроченості окремих таксонів, а також на основі аналізу географічних елементів флори та закономірностей зміни їх співвідношень у часі. З’ясовано, що клімат пізнього міоцену, пліоцену та початку раннього плейстоцену північно-східної частини України характеризувався циклічністю різної частоти та амплітуди. Охарактеризовано кліматичні оптимуми та песіуми, простежені у зазначений період часу. Репрезентовано криві змін основних параметрів клімату північно-східної частини України у пізньоміоценовий–ранньоплейстоценовий час.

Ключові слова: 
дендрофлора, клімат, пізній міоцен, пліоцен, ранній плейстоцен, Дніпровсько-Донецька западина, Донецька складчаста структура
Сторінки: 
21-28
Література: 
1. Bourke, K. D., Williams, S. W., Chandler, M. A., Haywood, A. M., Lunt, D. J., & Otto-Bliesner, B. L. (2018). Pliocene and Eocene provide best analogs for near-future climates PNAS, 115(52), 1328–1329. www.pnas.org/cgi/doi/10.1073/pnas.1809600115 [In English]. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1809600115
 
2. Jiménez-Moreno, G., Fauquette, S. & Suc, J.-P. (2010). Miocene to Pliocene vegetation reconstruction and climate estimates in the Iberian Peninsula from pollen data. Rev. Palaeobot. Palynol., 162, 403–415 [In English]. DOI: https://doi.org/10.1016/j.revpalbo.2009.08.001
 
3. Kovar-Eder, J., Mazouch, P., Teodoridis, V., Roth-Nebelsick, A., Traiser, C., & Wypich, J. (2021). Modern vegetation proxies reflect Palaeogene and Neogene vegetation evolution and climate change in Europe, Turkey, and Armenia. Palaeontologia Electronica palaeo-electronica.org, 1–45 [In English]. DOI: https://doi.org/10.26879/1131
 
4. Popescu, S.-M., Biltekin, D., Winter, H., Suc, J.-P., Melinte-Dobrinescu, M. C., Klotz, S., Combourieu-Nebout, N., Rabineau, M., Clauzon, G., & Deaconu, F. (2010). Pliocene and Lower Pleistocene vegtation and climate changes at the European scale: Long pollen records and climatostratigraphy. Quat. Intern., 219, 152–167 [In English]. DOI: https://doi.org/10.1016/j.quaint.2010.03.013
 
5. Suc, J.-P., Popescu, S.-M., Fauqette, S., Bessedik, M., Jimenez-Moreno, G., Bachiri-Taoufio, N., Zheng, Z., Medail, F., & Klotz S. (2018). Reconstruction of Mediterranean flora, vegetation and climate for the last 23 million years based on an extensive pollen dataset. Еcologia mediterгanea, 44 (2), 53–85 [In English]. DOI: https://doi.org/10.3406/ecmed.2018.2044
 
6. Sirenko, N. A., & Turlo, S. I. (1986). The development of soil and vegetation of Ukraine in the Pliocene and Pleistocene. Kyiv, 187 p. [In Russian]. [Сиренко Н. А., Турло С. И. Развитие почв и растительности Украины в плиоцене и плейстоцене. Киев,1986. 187с.]
 
7. Gerasimenko, N. (1992). Vegetation development cycles of the Ukrainian forest-steppe zone in the Middle-Late Pliocene. Paleofloristic and Paleoclimatic changes during Cretaceous and Tertiary. Bratislava Proceedings of the international symposium, September 14—20, 199–204 [In English].
 
8. Sirenko, O. (2021). Palaeoenvironmental conditions of the formation of sediments of the Early Pliocene of Ukrainian Plain and the vegetation cover dynamics. Geological Journal, 56, Special Issue. 2, 839–850. [In English]. DOI: https://doi.org/10.1002/gj.4053
 
9. Matviishyna, Zh. M., Gerasimenko, N. P., Perederiy, V. I., Bragin, A. M., Ivchenko, A. S., Karmazynenko, S. P., Nahirnyi, V. M., & Parkhomenko, O. G. (2010). Spatial-temporal correlation of paleogeographic conditions of the Quaternary period on the territory of Ukraine. Kyiv, 192 p. [In Ukrainian]. [Матвіїшина Ж. М., Герасименко Н. П., Передерій В. І., Брагін А. М., Івченко А. С., Передерій В. І., Брагін А. М., Івченко А. С., Кармазиненко С. П., Нагірний В. М., Пархоменко О. Г. Просторово-часова кореляція палеогеографічних умов четвертинного періоду на території України. Київ, 2010. 192 с.] 
 
10. Veklich, M. F., Matviishina, J. N., Medvedev, V. V., Sirenko, N. A., Fedorov, K. N. (1979). Methods of paleopedological research. Kyiv. 272 p. [In Russian]. [Веклич М. Ф., Матвиишина Ж. Н., Медведев В. В., Сиренко Н. А., Федоров К. Н. Методы палеопедологических исследований. Киев, 1979. 272 с.]
 
11. Stratigraphic schemes of Precambrian and Phanerozoic of Ukraine (1993). Volodin, D. F. (Ed.). Kyiv, 4 tab., 40 p. [In Russian]. [Стратиграфические схемы докембрия и фанерозоя Украины / Под ред. Д. Ф. Володина. Киев, 1993. 4 табл. 40 с.]
 
12. Sirenko, E. A. (2016). Continental Upper Miocene-Pliocene deposits of the Northern Ukraine. Geology and ore content of Ukraine. 2, (1), 107–126. DOI 10. 15421/121607 [In Russian]. [Сиренко Е. А. Континентальные верхнемиоценовые-плиоценовые отложения Северной Украины //Геологія та рудоносність України. 2016. Т. 2, Вип. 1. С. 107–126. ]
 
13. Sirenko, O. A. (2017) Palynostratigraphy of Continental Upper Pliocene—Lower Neopleistocene deposits of Southern part of the East European Platform. Kyiv, 165 p. [In Russian]. [Сиренко Е. А. Палиностратиграфия континентальных верхнеплиоценовых-нижненеоплейстоценовых отло­жений южной части Восточно-Европейской платформы Киев, 2017. 165 с.]
 
14. Sirenko, O. A. (2009) Development of vegetation cover of Platform Ukraine during end Miocene-Pliocene. Gelogical Journal 2, 48–57. [In Ukrainian]. [Сіренко О. А. Зміни рослинного покриву платформної України наприкінці пізнього міоцену та у пліоцені //Геологічний журнал, 2009. № 2. С. 48–57.]
 
15. Szafer, W. Flora plioceńska z Krościenka n/Dunajcem (1946).Warszawa, 162 s. [In Poland].
 
16. Grichuk, V. P. (1959). The lower boundary of the Quaternary period (systems) and its stratigraphic position on Rassian plain. Tr. Institute of Geography, USSR Academy of Sciences. Mosсow, 77. 5–90. [In Russian]. [Гричук В. П. Нижняя граница четвертичного периода (системы) и ее стратиграфическое положение на Русской равнине // Тр. Ин-та Географии АН СССР, Москва, 1959. Вып. 77. С. 5–90].
 
17. Grichuk, V. P. (1989). History of flora and vegetation of the Russian Plain in the Pleistocene. Mosсow, 183 p. [In Russian].  [Гричук В. П. История флоры и растительности Русской равнины в плейстоцене. Москва, 1989. 183 с.]
 
18. Elovicheva, Ya. K. (2001). Evolution of the natural environment of the Antropogen of Belarus (according to palynological data). Minsk, 292 p. [In Russian]. [Еловичева Я. К. Эволюция природной среды антропогена Беларуси (по палинологических данным). Минск, 2001. 292 с.