English
УкраїнськаГродзинський М. Д., Корогода Н. П., Гродзинська О. Ю., Свідзінська Д. В. ЧИННИКИ СПРИЙНЯТТЯ ТА ОЦІНКА ПРОБЛЕМ ЗЕЛЕНИХ ЗОН КИЄВА ЙОГО МЕШКАНЦЯМИ
Метою дослідження було з’ясування чинників сприйняття та виявлення підстав, які лежать в основі вибору зелених зон для відвідування, а також обмежують можливості їхнього використання. Матеріалом послугували дані необмеженого онлайн-анкетування та безпосереднього опитування киян. Виявлено головні чинники позитивного сприйняття зелених просторів. Найбільш привабливими вважаються простори з наявністю деревної рослинності та водойм. Головною проблемою, що обмежує відвідування зелених зон, названо засміченість. Втім, загальний рівень задоволеності мешканців станом, кількістю та доступністю зелених зон, говорить про те, що проблеми стосуються окремих зон, а не блакитно-зеленої інфраструктури міста загалом. Дослідження може стати ефективним інструментом в оцінці обсягів надання культурних екосистемних послуг (КЕП). Вподобання мешканців можуть правити за параметри оцінки ефективності виконання КЕП, а проблеми — обсягів їхньої втрати.
2. Department of Ecology and Natural Resources of Kyiv City State Administration. (2021). Integrated city target program of environmental well-being of Kyiv for 2022–2025. URL: https://ecodep.kyivcity.gov.ua/files/2021/5/24/Prog.pdf [In Ukrainian]. [Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації. Комплексна міська цільова програма екологічного благополуччя міста Києва на 2022–2025 роки.
3. Chiesura, A. (2004). The role of urban parks for the sustainable city. In Landscape and Urban Planning, 68(1), 129–138.
4. Herzog, T. R. (1995). A cognitive analysis of preferences for urban nature. “Landscape Perception. Readings in Environmental Psychology.” In A. Sinha (ed.) London: Academic Press, 65–81.
5. Ghofrani, Z., Sposito, V., & Faggian, R. (2017). A comprehensive review of blue-green infrastructure concepts. In International Journal of Environment and Sustainability 6 (1), 15–36.
6. Millennium Ecosystem Assessment. (2005). Ecosystems and Human Well-being: Synthesis. Island Press, Washington, DC. Retrieved from: https://www.millenniumassessment.org/documents/document.356.aspx.pdf
7. Cultural Ecosystem Services. (2022). Biosphere Reserves for Climate Adaptation in Ukraine. Retrieved from: https://www.eba-ukraine.net/kul-turni-poslugi.html
8. Taylor, L., & Hochuli, D. (2017). Defining greenspace: multiple uses across multiple disciplines. In Landscape and Urban Planning, 158, 25–38.
9. Grodzynska, O. (2008). Human perception of urban landscapes (on the example of cities of southern Ukraine and Kyiv). In Scientific Notes of the V. I. Vernadsky Tavrichesky National University. Geography, 21 (60), 155–163. [in Ukrainian]. [Гродзинська О. Ю. Сприйняття людиною міських ландшафтів (на прикладі міст півдня України та Києва). Ученые записки Таврич. нац. ун-та им. В. И. Вернадского. География. 2008, т. 21(60), № 2. С. 155–163.]
10. Ulrich, R. S. (1981). Natural Versus Urban Scenes: Some Psychophysiological Effects. Environment and Behavior, 13, 523–556.
11. Elbakidze, M., Dawson, L., Milberg, P., Mikusiński, G., Hedblom, M., Kruhlov, I., Yamelynets, T., Schaffer, C., Johansson, K-E., & Grodzynskyi, M. (2022). Multiple factors shape the interaction of people with urban greenspace: Sweden as a case study. In Urban Forestry & Urban Greening, 74, 127672.
12. Dinda, S., & Ghosh, S. (2021). Perceived benefits, aesthetic preferences and willingness to pay for visiting urban parks: A case study in Kolkata, India. International Journal of Geoheritage and Parks, 9(1), 36–50.
13. Tsyhanok, Ye. (2021). Landscape and ecological organization of natural protected areas of urbanized zones (City of Kyiv case study). (Doctoral dissertation in specialty 106 Geography). Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]. [Циганок Є. Ю. Ландшафтно-екологічна організація природоохоронних територій урбанізованих зон (на прикладі міста Києва). Дис. … д. філософ. за спец. 106 «Географія». Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2021.]
14. Ciecko, L., Tenneson K., Dilley J., & Wolf, K. W. (2012). Seattle’s forest ecosystem values: Analysis of the structure, function, and economic benefits. Seattle, WA: Green Cities Research Alliance.
15. Mexia, T., Vieira, J., Príncipe, A., Anjos, A., Silva, P., Lopes, N., Freitas, C., Santos-Reis, M., Correia, O., Branquinho, C., & Pinho, P. (2018). Ecosystem services: Urban parks under a magnifying glass. Environmental Research, 160, 469–478.
16. Pretzsch, H., Moser-Reischl, A., Rahman, M. A. et al. (2021). Towards sustainable management of the stock and ecosystem services of urban trees. From theory to model and application.
17. Korohoda, N., Halahan, O., & Kovtoniuk, O. (2022, November). The use of GIS and Remote Sensing Data in Determining the Condition of Green Areas in Kyiv. In 16th International Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment (Vol. 2022, No. 1, pp. 1–5). EAGE Publications BV.