Нургазіна А., Сергєєва А., Омірзакова М., Равшанов А., Ібрагімов Л., Усманов М. Бар’єри і драйвери інтеграції штучного інтелекту в географічну освіту: порівняльне дослідження Казахстану та Узбекистану

Ukr. geogr. z. 2026, 1, 102-115
Date of submission: 

22.02.2025

Date of acceptance: 

05.03.2026

Date of approval for printing: 

12.03.2026

Ukrainian Geographical Journal 2026 (1) | Український географічний журнал 2026 (1)
Мова публікації: 
Англійська
Повний текст: 
PDF icon UGJ_2026_1_GeoEducation_102.pdf
Автори: 
Нургазіна А.1
Сергєєва А.2
Омірзакова М.3
Равшанов А.4
Ібрагімов Л.4
Усманов М.4

¹ Жетисуський університет імені І. Жансугурова, Талдикорган, Казахстан
² Євразійський національний університет імені Л. М. Гумільова, Астана, Казахстан
³ Актюбінський регіональний університет імені К. Жубанова, Актобе, Казахстан
⁴ Самаркандський державний університет, Самарканд, Узбекистан

 
 
 

 

Резюме: 

Це дослідження присвячене вивченню бар’єрів і драйверів упровадження штучного інтелекту (ШІ) в географічну освіту на основі порівняльного аналізу Казахстану та Узбекистану — двох країн Центральної Азії, що проходять паралельні, але відмінні процеси цифрової трансформації. Застосовано дослідницький підхід, що поєднує аналіз національних політик цифровізації з онлайн-опитуванням 966 респондентів (471 з Казахстану і 495 з Узбекистану), серед яких — учителі географії, викладачі коледжів і університетів. Результати виявили помітні міждержавні відмінності в рівнях цифрової компетентності, інституційної готовності та педагогічної інтеграції ШІ. У Казахстані спостерігається більш практикоорієнтована модель, зосереджена на цифровій педагогіці та прикладному використанні інструментів ШІ, тоді ж як в Узбекистані основний акцент роблять на розвитку академічної інфраструктури та наукових досліджень. Дослідження підкреслює необхідність розвитку ШІ-грамотності в географічній освіті як основи сталої цифрової трансформації, розглядаючи ШІ не як заміну викладача, а як інтелектуального партнера, що сприяє формуванню дослідницького мислення, просторової уяви та когнітивної автономії студентів.

Ключові слова: 
штучний інтелект, географічна освіта, цифровізація, цифрова грамотність, Казахстан, Узбекистан
Сторінки: 
102-115
Література: 
1. Hamal, O., El Faddouli N. E., Harouni, M. H. A., & J. Lu. (2022). Artificial intelligent in education. Sustainability, 14(5), 2862. DOI: https://doi.org/10.3390/su14052862.
2. Ramirez, E. A. B., & Esparrell, J. A. F. (2024) Artificial Intelligence (AI) in Education: Unlocking the Perfect Synergy for Learning. Educational Process: International Journal, 13(1), 35–51. DOI: https://doi.org/10.22521/edupij.2024.131.3.
3. Bhimdiwala, R., Neri C., & Gomez, L. M. (2022). Advancing the design and implementation of artificial intelligence in education through continuous improvement. International Journal of Artificial Intelligence in Education, 32, 756–782. DOI: https://doi.org/10.1007/s40593-021-00278-8.
4. Docter, M. W., de Vries T. N., Nguyen, H. D., & van Keulen H. (2024). A proof-of-Concept of an Integrated VR and AI application to develop Classroom Management competencies in teachers in Training. Education Sciences, 14(5), 540. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci14050540.
5. Ng, D. T. K., Tan, C. W., & Leung, J. K. L. (2024). Empowering student self‐regulated learning and science education through ChatGPT: A pioneering pilot study. British Journal of Educational Technology, 55(4), 1328–1353. DOI: https://doi.org/10.1111/bjet.13454.
6. Viruel, S. R., Rivas E. S., & Palmero J. R. (2025). The Role of Artificial Intelligence in Project-Based Learning: Teacher Perceptions and Pedagogical Implications. Education Sciences, 15(2), 150. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci15020150.
7. Uygun, D. (2024). Teachers’ perspectives on artificial intelligence in education. Advances in Mobile Learning Educational Research, 4(1), 931–939. DOI: https://doi.org/10.25082/AMLER.2024.01.005.
8. Uwosomah, E. E., & Dooly, M. (2025). It Is Not the Huge Enemy: Preservice Teachers’ Evolving Perspectives on AI. Education Sciences, 15(2), 152. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci15020152.
9. Chang, C. H., & Kidman, G. (2023). The rise of generative artificial intelligence (AI) language models-challenges and opportunities for geographical and environmental education. International Research in Geographical and Environmental Education, 32(2), 85–89. DOI: https://doi.org/10.1080/10382046.2023.2194036.
10. Lee, J. (2023). Beyond geospatial inquiry-How can we integrate the latest technological advances into geography education? Education Sciences, 13(11), 1128. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci13111128.
11. Ahmed, Z. Y. (2024). Artificial Intelligence Geographic Information Systems-AI GIS. International Journal of Advanced Engineering and Business Sciences, 5(1). 5–19. DOI: https://doi.org/10.21608/ijaebs.2024.235886.1087.
12. Li, J., Xia, H., Qin, Y., Fu, P., Guo, X., Li, R., & Zhao, X. (2022). Web GIS for Sustainable Education: Towards Natural Disaster Education for High School Students. Sustainability, 14(5), 2694. DOI: https://doi.org/10.3390/su14052694.
13. Popenici, S. A., & Kerr, S. (2017). Exploring the impact of artificial intelligence on teaching and learning in higher education. Research and Practice in Technology Enhanced Learning, 12(1), 22. DOI: https://doi.org/10.1186/s41039-017-0062-8.
14. Yufeia, L., Salehb, S., Jiahuic, H., & Syed, S. M. (2020). Review of the application of artificial intelligence in education. Integration (Amsterdam), 12(8), 1–15. DOI: https://doi.org/10.53333/IJICC2013/12850.
15. Redican, K., Gonzalez, M., & Zizzamia, B. (2024). Assessing ChatGPT for GIS education and assignment creation. Journal of Geography in Higher Education, 2, 1–17. DOI: https://doi.org/10.1080/03098265.2024.2397332.
16. Lee, J., Cimova, T., Foster, E. J., France, D., Krajňáková, L., Moorman, L., Rewhorn, S., & Zhang, J. (2025). Transforming geography education: the role of generative AI in curriculum, pedagogy, assessment, and fieldwork. International Research in Geographical and Environmental Education, 1, 1–17. DOI: https://doi.org/10.1080/10382046.2025.2459780.
17. Wilby, R. L., & Esson, J. (2024). AI literacy in geographic education and research: Capabilities, caveats, and criticality. The Geographical Journal, 190(1), e12548. DOI: https://doi.org/10.1111/geoj.12548.
18. Janowicz, K., Sieber, R., & Crampton, J. (2022). GeoAI, counter-AI, and human geography: A conversation. Dialogues in Human Geography, 12, 446–458. DOI: https://doi.org/10.1177/20438206221132510.
19. Smith, T. R. (1984). Artificial intelligence and its applicability to geographical problem solving. The Professional Geographer, 36(2), 147–158. DOI: https://doi.org/10.1111/J.0033-0124.1984.00147.X.
20. Almelweth, H. (2022).The effectiveness of a proposed strategy for teaching geography through artificial intelligence applications in developing secondary school students’ higher-order thinking skills and achievement. Pegem Journal of Education and Instruction, 12(3), 169–176. DOI: https://doi.org/10.47750/pegegog.12.03.18.
21. Shumakova, G., Sergeyeva, A., Abdullina, A., & Aliaskarov, D. (2024). Problems of Studying the Urbanization Process for Students of the Educational Program ‘Geography’ in Kazakhstan. Indonesian Journal of Geography, 56(2), 197–207. DOI: https://doi.org/10.22146/ijg.87685.
22. Sergeyeva, A. M., Yessembek, S. A., Abdullina, A. G., Baubekova, G. K. (2023).The Analysis of the Content of the Geography School Curriculum for the Section Country Studies in the Republic of Kazakhstan. Ukrainian Geographical Journal, 2023(2), 60–70. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2023.02.060.

 

DOI: 
https://doi.org/10.15407/ugz2026.01.102