Маруняк Є. О., Хайланд Ш., Айлікова Г. В., Арндт С., Залюбовська О. В., Криштоп Т. В., Лісовський С. А., Палєха Ю. М., Пересадько В. А., Фаріон Ю. М., Чехній В. М. Ландшафтне і просторове планування в Україні: перцепція та впровадження

Ukr. geogr. z. 2026, (2): 3–12
Date of submission: 

19.05.2026

Date of acceptance: 

26.06.2026

Date of approval for printing: 

23.07.2026

Ukrainian Geographical Journal 2026 (2) | Український географічний журнал 2026 (2)
Мова публікації: 
Ukrainian
Повний текст: 
PDF icon UGJ_2026_2_1561-4980_1_1.pdf
Автори: 

Маруняк Є. О.1 
Хайланд Ш.2  
Айлікова Г. В.3 
Арндт С.2 
Залюбовська О. В.4 
Криштоп Т. В.5
Лісовський С. А.1 
Палєха Ю. М.3 
Пересадько В. А.4 
Фаріон Ю. М.1 
Чехній В. М.1  

1 Інститут географії НАН України, Київ
2 Берлінський технічний університет, Берлін
3 Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ
4 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків
5 ТОВ «Український науково-проєктний інститут цивільного будівництва», Софіївська Борщагівка

 

  The article is published under open access conditions under the CC BY-NC-ND license. https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/ 

Резюме: 
Стаття присвячена аналізу стану й перспектив упровадження ландшафтного планування та стратегічної екологічної оцінки в Україні. Розглядається актуальність екологізації планувального процесу в контексті європейської інтеграції та стратегії European Green Deal (Європейська Зелена Угода). У статті зазначено: незважаючи на створення необхідної законодавчої бази після 2014 р., практична реалізація екологічних принципів стикається з суттєвими бар’єрами. Основними методами дослідження стали SWOT-аналіз (метод стратегічного планування) та анкетування двох цільових груп: експертів-планувальників і студентів профільних спеціальностей.
Результати опитування фахівців підтвердили одностайну підтримку інтеграції екологічної складової, хоча її реальний рівень у документації оцінюється як переважно низький. За ключові перешкоди автори мають гострий дефіцит кваліфікованих кадрів, обмежені фінансові ресурси територіальних громад і брак актуальних моніторингових даних. Аналізування довело, що екологічні аспекти краще інтегровані на регіональному рівні, проте на місцевому вони часто сприймаються як формальність. Опитування студентів засвідчило їхню загальну обізнаність із концепцією сталого розвитку, втім виявило прогалини щодо розуміння конкретних процедур екологічного оцінювання. Респонденти вбачають у фаховій освіті з екологічного планування важливий інструмент для повоєнної відбудови та вступу України до ЄС (Європейського Союзу). Автори наголошують на терміновому оновленні навчальних програм для архітекторів, екологів та географів. Надалі пропонується запровадити самостійну міждисциплінарну програму «Екологічне планування», яка, відповідно до європейських стандартів, сприятиме успішній трансформації планувальної системи України.
Ключові слова: 
ландшафтне планування, просторове планування, стратегічна екологічна оцінка, освітні програми, Україна
Сторінки: 
003-012
Література: 
1. The Territorial Agenda 2030. URL: https://territorialagenda.eu/
2. European Parliament, & Council of the European Union. (2001). Directive 2001/42/EC of 27 June 2001 on the assessment of the effects of certain plans and programmes on the environment. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2001/42/oj/eng
3. European Parliament, & Council of the European Union. (2011). Directive 2011/92/EU of 13 December 2011 on the assessment of the effects of certain public and private projects on the environment (codification) Text with EEA relevance. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2011/92/oj/eng
4. European Parliament, & Council of the European Union. (2014). Directive 2014/89/EU of 23 July 2014 establishing a framework for maritime spatial planning. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2014/89/oj/eng
5. European Parliament, & Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1991 of the European Parliament and of the Council of 24 June 2024 on nature restoration and amending Regulation (EU) 2022/869. (Text with EEA relevance) URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32024R1991&qid=1722240349976
6. New Leipzig Charter: The transformative power of cities for the common good. URL: https://urbact.eu/sites/default/files/2023-05/new_leipzig_charter_final.pdf
7. Rudenko, L. (Ed.) (2020). Integration of the environmental component into community spatial plans (methodological guidelines). Institute of Geography of the National Academy of Sciences of Ukraine. [In Ukrainian]. [Руденко, Л. (Ред.) (2020). Інтеграція екологічної складової в просторові плани громад (методичні настанови). Інститут географії НАН України.]
8. Rudenko, L. G., Marunyak, Eu. O., & Golubtsov, O. G. et al. (2014). Landscape Planning in Ukraine. (L. G. Rudenko, Ed.). Abstract. [In Ukrainian]. [Руденко, Л. Г., Маруняк, Є. О., & Голубцов, О. Г. та ін. (2014). Ландшафтне планування в Україні. (Л.  Г. Руденко, Ред.). Реферат.]
9. Rudenko, L. G., Marunyak, Eu. O., Palekha, Yu. M., Golubtsov, O. G., & Hyland, Sh. еt al. (2020). Methodology for integrating the environmental component of development into spatial planning of Ukraine (regional level). Integration of the environmental component into spatial plans of communities (methodological guidelines). (L. G. Rudenko, Ed.). Institute of Geography of the NAS of Ukraine. [In Ukrainian]. [Руденко, Л. Г., Маруняк, Є. О., Палеха, Ю. М., Голубцов, О. Г., & Хайланд, Ш. та ін. (2020). Методика інтеграції екологічної складової розвитку у просторове планування України (регіональний рівень). Інтеграція екологічної складової в просторові плани громад (методичні настанови). (Л. Г. Руденко, Ред.). Інститут географії НАН України.]
12. BfN-AS Leipzig field office. (2002). Landscape planning for sustainable municipal development. German Federal Agency for Nature Conservation.
13. Rudenko, L. G., Marunyak, Eu. O., & Golubtsov, O. G. et al. (2014). Landscape Planning in Ukraine. (L. G. Rudenko, Ed.). Kyiv. Referat. [In Ukrainian]. [Руденко, Л. Г., Маруняк, Є. О., & Голубцов, О. Г. та ін. (2014). Ландшафтне планування в Україні. (Л.  Г. Руденко, Ред.). Київ. Реферат.]
14. Heiland, S. (2010). Landschaftsplanung. In D. Henckel, K. von Kuczkowski, P. Lau, E. Pahl-Weber, & F. Stellmacher (Hrsg.), Planen-Bauen-Umwelt. Ein Handbuch (рр.  294‒ 300). VS Verlag für Sozialwissenschaften.
15. Jessel, B., & Тobias, K. (2002). Okologisch orientierte Planung. Eine Einfuhrung in Theorien, Daten und Methoden. Verlag Eugen Ulmer.
16. Kangas, J., & Store, R. (2003). Internet and teledemocracy in participatory planning of natural resources management. Landscape and Urban Planning, 62(2), 89-101.
17. von Haaren, С. (Hrsg.). (2004). Landschaftsplanung (mit Beitr. von C. Bittner). UTB; Ulmer.
18. Carrick, J., Bell, D., Fitzsimmons, C., Gray, T., & Stewart, G. (2023). Principles and practical criteria for effective participatory environmental planning and decision-making. Journal of Environmental Planning and Management, 66(14), 2854–2877. DOI: https://doi.org/10.1080/09640568.2022.2086857
19. Brown, G., & Raymond, C. (2007). The relationship between place attachment and landscape values: Toward mapping place attachment. Appl. Geogr., 27.
20. Zhang, K. (2025). Recreational landscape perception and pro-environmental behavior: the mediating roles of place identity and pro-environmental behavioral spillover. Front. Psychol. 16: 1616154. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1616154
21. Dupont, l., Antrop, M. & Van Eetvelde, V. (2015). Does landscape related expertise influence the visual perception of landscape photographs? Implications for participatory landscape planning and management. Landscape and Urban Planning, 141, 68–77.
22. Natori, Y., & Chenoweth, R. (2008). Differences in rural landscape perceptions and preferences between farmers and naturalists. Journal of Environmental Psychology, 28(3), 250–267. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2008.02.002
23. Kangas, J., & Store, R. (2003). Internet and teledemocracy in participatory planning of natural resources management. Landscape and Urban Planning, 62(2), 89–101.
24. Scott, A. (2003). Assessing Public Perception of Landscape: From Practice to Policy. Journal of Environmental Policy & Planning, 5(2), 123–144. DOI: https://doi.org/10.1080/1523908032000121193
25. Baird, J., Dale, G., Holzer, J. M., Hutson, G., Ives C. D., & Plummer R. (2022). The role of a nature-based program in fostering multiple connections to nature. Sustain. Sci.17. (Original work published 1899–1910). DOI: https://doi.org/10.1007/s11625-022-01119-w
26. Cebrián, G., & Junyent, M. (2015). Competencies in education for sustainable development: Exploring the student teachers’ views. Sustainability, 7(3), 2768–2786. DOI: https://doi.org/10.3390/su7032768
27. Nielsen, H. N., Larsen, S. V., & Puibaraud, I. E. et al. (2023). Strategic Environmental Assessment Curricula & Problem-Based Learning: A Sourcebook for Capacity Building. Aalborg Universitetsforlag.
28. Borden, R. J. & Schettino, A. P. (1979). Determinants of environmentally responsible behavior. J. Environ. Educ. 10, 35–39. DOI: https://doi.org/10.1080/00958964.1979.9941906
 
DOI: 
https://doi.org/10.15407/ugz2026.02.003