Саядян Г. Я., Ґеворґян А. А. Мегаліти Харташена: просторова організація та можливі оборонні функції мегалітичного комплексу у Північно-Західній Вірменії

Стаття присвячена структурному і функціональному аналізу «Кам’яного ряду» — мегалітичного комплексу, розташованого поблизу с. Харташен у Ширакській області Вірменії. Мета дослідження — визначити структурні особливості та можливі функції пам’ятки, порівнявши їх із подібними мегалітичними спорудами в Європі, зокрема Скандинавії. Польові дослідження і вимірювання показали, що комплекс складається з приблизно 700 базальтових менгірів, розташованих у три симетричні ряди, що простягаються на відстань близько 400 метрів. Ряди каменів мають чітку геометричну організацію, середня відстань між менгірами становить 120–160 см, а в деяких випадках спостерігається помітний нахил у бік підніжжя пагорба. Ця споруда є унікальною не лише для Вірменії, а й для світової мегалітичної спадщини, оскільки практично не зафіксовано подібних споруд із трирядним розташуванням. Порівняльний аналіз із Карнаком (Франція) та каменями Алеса (Швеція) показує, що комплекс Харташен має унікальну організацію, що не обмежується лише ритуальним чи культовим значенням. Розташування каменів, їхнє топографічне положення та структурна логіка свідчать про те, що комплекс міг також виконувати оборонну або територіальну функцію, слугуючи природним бар’єром або кордоном. Ця точка зору перегукується зі структурою сучасних військово-­інженерних систем, зокрема штучних бар’єрів, таких як «зуби дракона». У статті робиться висновок, що мегалітичний комплекс Харташен, ймовірно, є багатошаровим пам’ятником, що поєднує як ритуальні, так і оборонні функції. Також зазначається, що ця споруда може бути прототипом раннього інженерного мислення та просторової організації — це припущення потребує підтвердження шляхом подальших розкопок, радіовуглецевого датування, геофізичного сканування та 3D-моделювання. Мегалітичний комплекс Харташен, завдяки своїй унікальній структурі та можливій багатофункціональності, має виняткове значення не лише в контексті розвитку вірменської, а й світової мегалітології.